30 Вересня, 2022 6:19 pm

“Наші полеглі Герої – не статистика!” Українців закликають не використовувати формулювання “Вантаж 200”

«Вантаж 200» або «автівка з двохсотими» — так дотепер називають машини, які транспортують тіла загиблих військових. Але в серпні ЗСУ офіційно відмовились використовувати радянське формулювання «Вантаж 200» щодо полеглих бійців і замінили його на вислів «На щиті». Звідки пішла ініціатива, чому її вирішили започаткувати і що вона означає.

«Українські військові — не статистика»

Наприкінці червня волонтерці Таті Кеплер пригнали новий рефрижератор, який вона шукала для військових ЗСУ. Свіжопофарбована біла машина з чорними написами «200» стояла у дворі волонтерки.

«Ми з хлопцями — Льонею Остальцевим та нашим хірургом-парамедиком — дивилися разом на ті надписи. Хтось із них сказав: “Ці надписи “Вантаж 200” — якийсь совок, як так можна, коли ж воно зміниться?” І раптом Льоня каже, що можна написати просто: “На щиті”. Тут повз нас саме проходила моя мама. Вона художниця, тож я дала їй завдання — змінити надписи на цій автівці», — розповідає Тата.

Шрифт, каже Тата, розробляли добу — саме для цієї ініціативи. Машину перефарбували та відправили на фронт. У Facebook Тата опублікувала фото рефрижератора з написом «На щиті», і їй почали писати люди з проханням перефарбувати машини й для них.

«Хтось написав Залужному: “Дивіться, яка ініціатива, треба щось міняти”. І він сказав, що справді треба змінювати це. Я беру участь у виїздах на фронт, тож коли побачила першу машину з написом “На щиті”, відчула гордість. Українські військові — не статистика, вони виборюють можливість нашої свободи, і ми маємо з великою повагою ставитися до загиблих героїв. Наші хлопці повертаються зі щитом або на щиті», — каже Тата.

Історичний контекст.

Словосполучення «Зі щитом або на щиті» використовували ще в стародавній Спарті. Воно має метафоричне значення — заклик перемогти, добитися мети або з честю загинути. Проводжаючи солдатів у військову експедицію, спартанські матері говорили: «Зі щитом або на щиті».

Якщо воїн помирав під час бою, його повертали додому на щиті, висловлюючи в такий спосіб повагу. Людина, що виявляла легкодухість у бою та кидала щит, ставала вигнанцем у суспільстві. Як наслідок, Спарту не могли захопити вороги, хоч вона й не мала оборонної стіни.

Водночас фраза «Вантаж 200» (російською «Груз 200») активно використовувалась іще з часів війни в Афганістані у радянській, а згодом у російській армії. Існує декілька версій щодо походження терміна: наказ Міністерства оборони СРСР, який мав номер 200, або ж нормативна вага контейнера з тілом військовослужбовця, що в середньому важив 200 кг. З війни в Афганістані тіла радянських військових («Груз 200») відправляли літаком Ан-12, який жаргонно називали «Чорним тюльпаном».

«Не хочеться мати нічого спільного з рф» .

Після початку війни на сході України цей термін стали використовувати і в українській армії. Його писали на автівках, які доставляли тіла загиблих бійців.

Колишній волонтер «Евакуації 200 (Чорного тюльпана)», а нині військовий ЗСУ Анатолій Гудименко розповідає, що й сам їздив на схід України з написом на машині «Груз 200».

«Тоді ми заїжджали на окуповану територію по тіла наших військових, і щоб до нас було менше питань, навіть не писали українською “Вантаж 200”, а використовували російську. Зараз же не хочеться мати нічого спільного з росією взагалі, тому такі речі треба змінювати», — каже військовий.

За останній час до волонтерки Тати Кеплер звернулися щонайменше з десяток людей із проханням надіслати посилання на шрифт або допомогти перефарбувати машину: «Бо ми усім відрізняємося від тих росіян: ставленням до життя, шаною до смерті, і важливо це підкреслювати. Сама назва “Вантаж 200” знелюднює, а “На щиті” — викликає повагу».

У серпні Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що гуманітарний проєкт Збройних сил України «Евакуація 200» вирішили реформувати у проєкт «На щиті».

«Наші полеглі оборонці — особистості, гордість і честь держави, а не якийсь “Вантаж 200”, а кожна смерть захисника України — трагедія для всієї країни», — заявили у штабі.

Джерело

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.